Мы в соц.сетях:
Запорожский Клуб новостей

Запоріжців запрошують вшанувати пам'ять жертв трагедії Зеленопілля

Запоріжців запрошують вшанувати пам'ять жертв трагедії Зеленопілля

Учасники АТО та волонтери запрошують журналістів, усіх небайдужих громадян та представників влади прийти 11 липня до стін Запорізької ОДА о 18.00 та пом’янути невинно убієнних співвітчизників у цій неоголошеній війні, які склали свої голови, захищаючи Вітчизну від російського агресора
Два роки відділяють нас від жорстоких боїв, які розгорнулись в Секторі Д АТО в ході проведення «Операції з відновлення державного кордону» протягом червня-серпня 2014 року. В історію ці події ввійшли як «Операція з відновлення державного кордону», «Ізваринський котел» або «Довжанський котел». Основним завданням сил АТО було відновлення контролю над ділянкою державного кордону Ізварине – Кумачове та перерізання маршрутів забезпечення з боку Російської Федерації незаконних збройних формувань на Сході України, повідомляє на своїй сторінці у ФБ волонтер Надія Мороз.
Наступ сил АТО розпочався 12 червня. В ході протистояння українські підрозділи зазнали артилерійських обстрілів з території Російської Федерації. В ході численних боїв українським військовим не вдалось відновити контроль над пунктом пропуску «Ізварине». З втратою контролю над населеними пунктами Степанівка, Маринівка та пунктом пропуску «Маринівка» у середині липня окремі сили АТО на схід від села Маринівка опинились у фактичному оточенні від основних сил. Протягом трьохтижневих боїв було проведено розблокування оточених підрозділів і фактично битва закінчилась 7 серпня виходом останніх підрозділів, які виконували завдання з блокування державного кордону. Битва на кордоні стала першою великою поразкою для сил АТО. У результаті було втрачено контроль над державним кордоном від Ізвариного до Маринівки. Збройні Сили, Національна Гвардія та Державна Прикордонна Служба України зазнали великих втрат як в особовому складі, так і в техніці. Особливо тяжких втрат зазнали Збройні Сили України.
Та особливо чорна сторінка цієї операції – Атака поблизу Зеленопілля Луганської області 11 липня 2014 року – ракетний обстріл угрупування Збройних Сил України та Державної Прикордонної Служби України з боку Російської Федерації. У ніч на 11 липня прикордонники із ММГ2 ДПСУ, а також військовослужбовці ЗСУ, що входили до батальйонної тактичної групи, складеної з підрозділів 24-ої механізованої, 72-ої механізованої та 79-ої аеромобільної бригад прибули в опорний пункт у районі селища Зеленопілля, за 17 км на південний схід від міста Ровеньки Луганської області із завданням щодо прикриття визначеної ділянки державного кордону. О 04.30 ранку в їхній бік було відкрито вогонь з реактивної системи залпового вогню БМ-21 Град з території Росії з міст Гуково та Куйбишево.
Гори трупів та вщерть понівечена техніка – такі наслідки бійні під Зеленопіллям. Той ранок очевидці назвуть пеклом. Руки, ноги та голови розліталися врізнобіч, а живих було важко знайти серед мертвих. Один із тих, кому там вдалося вижити, десантник 72-ої окремої механізованої бригади Богдан Лозіцький розповів в ефірі «Надзвичайних новин» два роки тому: «Люди тільки полягали спати в наметах і тут їх накрило. Вони навіть не встигли встати з ліжок. Земля здригалася від обстрілів». Близько 40-ка залпів з Градів з Ростовської області перетворили батальйоно-тактичний табір українських військових на криваве місиво. Богдан переконаний, що командування їх зрадило. «Ми дзвонимо командиру і просимо: «Заберіть нас звідси, врятуйте!», а він відповів: «А вы что, ещё живы? Я вас не заберу! Выбирайтесь, как хотите, официально вас там нет! А техника цела?» – Яка техніка? Техніка вся згоріла! «Урал», кулемети, автомати, одяг, документи – все погоріло!» Не оговтавшись від першої атаки, того ж дня бійці зазнали другої. Як тільки змінили дислокацію, по них знову відкрили шквальний вогонь. Офіційна інформація про 19 загиблих. Очевидці трагедії твердять про чотири «Урали» обгорілих та понівечених тіл, рук, ніг, обрубків українських військовослужбовців.
Хто винен у трагедії – питання і досі відкрите. Звісно, що все списано на війну, на її помилки. Та як тоді, так і сьогодні, очевидці, безпосередні учасники тих подій, атошники говорять про зраду вищого командування і сподіваються, що історія розставить всі крапки над і та дасть відповіді на запитання: хто дав наказ зосередити техніку та живу силу в одному місці на відкритій місцевості, практично біля самого кордону, без окопів та бліндажів? Чому більшості командирів не було на місці трагедії? Чому не була вислана розвідка, яка б обов’язково мала прочесати місцевість, адже російські коректувальники вогню працювали на українській території (пізніше мінометна група, яка не виконала наказу вищого командування (і тому залишилась живою), отаборилась на висотці та з жахом спостерігала за цим апокаліпсисом, знайшла порожні банки з-під тушонки, пачки від цигарок російського виробництва на місці їх чорної роботи). Чому не було враховано, що Гради б’ють на 30 км, а табір розташували за 17 км від території Росії? Скільки ж насправді полягло захисників країни в цій страшній бійні, якщо за статутом батальйонна тактична група нараховує від 1500 до 2000 тисяч бійців? Чому деякі хлопці, які вижили в тому пеклі, і достойно продовжили захищати Батьківщину, не мають жодної нагороди?
Єдине, питання, на яке дає чітку відповідь ця трагедія, так це: «Кто на кого напал?» и «Пачему вы убиваити руских братьев?»
Отож, учасники АТО та волонтери запрошують журналістів, усіх небайдужих громадян та представників влади прийти 11 липня до стін Запорізької ОДА о 18.00 та пом’янути невинно убієнних співвітчизників у цій неоголошеній війні, які склали свої голови, захищаючи Вітчизну від російського агресора. Буде банер з портретами загиблих захисників, (про кого знаємо), молебень, можна буде запалити свічку, послухати безпосередніх учасників тих подій. Звучатиме «Аве Марія» (саксофон, флейта) та заспіває до мурашок у душі ансамбль «Оксамит».
«Трагедію Зеленопілля не забудемо!» Під таким девізом пройде цей вечір-реквієм.

11.07.2016 00:28
657

видеоматериалы

фото дня